Державним службовцям, які мають стаж державної служби понад п’ять років, надається додаткова відпустка тривалістю один календарний день. Починаючи з шостого року стажу державної служби ця відпустка збільшується на один календарний день за кожний наступний рік. Тривалість додаткової відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.
Відповідний порядок надання держслужбовцям додаткових оплачуваних відпусток затверджено постановою КМУ від 6 квітня 2016 №270. Постанова набирає чинності одночасно з новим Законом про державну службу, тобто вже з 1 травня.
Документи, які регулювали це питання за старим Законом, втрачають чинність.
Додаткова відпустка конкретної тривалості надається державним службовцям після досягнення відповідного стажу державної служби.
У перший рік державної служби в державному органі державному службовцю, який має стаж такої служби понад п’ять років, додаткова відпустка надається після закінчення шести місяців безперервної служби в цьому органі, якщо інше не передбачено законодавством.
Така додаткова відпустка надається одночасно із щорічною основною оплачуваною відпусткою або окремо від неї за згодою між працівником та керівником державної служби в державному органі відповідно до затвердженого графіка відпусток. Додаткову відпустку на прохання держслужбовця може бути поділено на частини будь-якої тривалості.
Невикористана додаткова відпустка чи її частина надається державному службовцю у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році. За згодою додаткові відпустки за попередній і поточний періоди можуть бути надані одночасно.
Додаткова відпустка переноситься на інший період або продовжується у разі:
тимчасової непрацездатності державного службовця;
відкликання із додаткової відпустки для виконання невідкладних завдань;
виконання державним службовцем державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством службовець підлягає звільненню на час виконання ним таких обов’язків від основної роботи із збереженням заробітної плати;
настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
збігу додаткової відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.
Забороняється ненадання додаткових відпусток повної тривалості протягом двох років підряд. Під час звільнення держслужбовця йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні додаткової відпустки.
Державному службовцю, який відповідно до статті 35 Закону від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу” за стаж державної служби:
12 років набув право на отримання додаткової відпустки тривалістю 9 календарних днів, додатковий день надається після наступних двох років державної служби;
13 років набув право на отримання додаткової відпустки тривалістю 11 календарних днів, додатковий день надається після наступних трьох років державної служби;
14 років набув право на отримання додаткової відпустки тривалістю 13 календарних днів, додатковий день надається після наступних чотирьох років державної служби.
Джерело: видання «Закон і Бізнес»
_03_03.png)
