Мін'юст роз'яснив питання особистої поруки в кримінальному провадженні
Особиста порука полягає у наданні особами, яких суд вважає такими, що заслуговують довіри, письмового зобов'язання про те, що вони ручаються за виконання підозрюваним або обвинуваченим покладених на нього обов'язків, визначених у ст. 194 КПК.
Таким чином, особисте поручительство ґрунтується на довірі суду до поручителя, заснованому на особливих моральних якостях поручителя і його авторитеті.
Право особи виступити в якості поручителя не обмежено законодавством. Воно гарантовано КПК, незалежно від посади поручителя. Головне, щоб його кандидатура відповідала критеріям, встановленим процесуальним законодавством.
Не обмежена і кількість можливих поручителів. У кожному конкретному випадку слідчий суддя або суд визначає, скільки поручителів буде достатньо для забезпечення виконання обов'язків підозрюваним чи обвинуваченим.
У той же час КПК передбачена можливість вибору і одного поручителя, якщо він є особою, яка заслуговує «особливої довіри», яке може бути продиктовано його соціальним статусом, характером або родом занять. Зокрема, до таких осіб можна віднести народних депутатів, депутатів місцевих рад, державних діячів, керівників органів центральної чи місцевої влади, осіб, відзначених державними нагородами, громадян, які мають видатні спортивні нагороди і т. д.
Питання поруки у кримінальному провадженні роз'яснені в юридичному повідомленні Мін'юсту від 24 квітня 2017 року.
Джерело: сайт «Юрліга»
_03_03.png)
