16 листопада 2017 року слідчим суддею Дворічанського районного суду Харківської області розглянуто клопотання старшого слідчого СВ Дворічанського ВП Куп’янського ВП ГУНП в Харківській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів відносно підозрюваного П.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні СВ Дворічанського відділення поліції Куп'янського ВП ГУ Національної поліції України в Харківській області перебуває кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України. Особі П. було повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.
Так, 24.09.2017 близько 21:00 год. підозрюваний П., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через незачинену кватирку кухонного вікна проник до квартири № 2 потерпілої Р., звідки викрав мобільний телефон разом з зарядним пристроєм до нього, вартість якого, згідно судово-товарознавчої експертизи складає 318,00 грн, та електричний конвектор, вартість якого, згідно судово - товарознавчої експертизи складає 714,24 грн.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність ризиків, передбачених в п. п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний, знаходячись на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити та обрати відносно пыдозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, повністю визнав свою вину, щиросердно розкаявся у вчиненому та заперечував наявність вказаних ризиків.
Слідчий суддя, заслухавши показання підозрюваного, пояснення слідчого на обґрунтування поданого клопотання, думку прокурора, вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання.
Так, згідно з ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, репутацію, майновий стан, наявність судимостей.
Слідчий в судовому засіданні пояснив, що підозрюваний дійсно, з самого початку досудового слідства сприяв розкриттю злочину, добровільно видав викрадений ним телефон, давав чесні показання, не переховувався від органів досудового розслідування, завжди вчасно з»являвся за викликом до відділення поліції, виконував всі процесуальні дії і зобов»язання. В цей же період він повністю відшкодував потерпілій завдані збитки. Підозрюваний самостійно вчасно з»явився в судове засідання, дав чесні, послідовні показання.
Окрім того, він позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має двох малолітніх дітей, на момент видачі довідок перебував на обліку в Дворічанському районному центрі зайнятості.
Тобто, з викладеного вбачається, що П. має сім»ю, тимчасове сезонне працевлаштування, постійне місце проживання, що свідчить про його міцні соціальні зв»язки.
Посилання слідчого та прокурора на географічне розташування Дворічанського району на кордоні з Російською Федерацією і дружні стосунки підозрюваного зі свідками і потерпілою слідчий суддя вважає недостатніми для доведення ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, у всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення у справах «Вранчев проти Сербії» від 23 вересня 2008 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «Буров проти України» від 17 березня 2011 року, «Цигоній проти України» від 24 листопада 2011 року).
В зв»язку з цим, під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеного ризику.
З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що підозрюваний П., будучи судимим за вчинення умисного злочину, на шлях виправлення не став і в період іспитового строку вчинив новий умисний злочин, що свідчить про наявність ризику, встановленого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, передбаченого за вчинення вказаного злочину, слідчий суддя вважав, що існують достатні підстави для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту з забороною залишати житло цілодобово, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку та може запобігти вказаному ризику, пов’язаному із можливістю вчинити інше кримінальне правопорушення, та буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.
_03_03.png)
