28 серпня 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання».
Закон встановлює, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Закон передбачає, що несплата аліментів на утримання дитини за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання карається суспільно корисними роботами на строк від 120 до 240 годин.
Таке покарання передбачається, якщо не сплачуються аліменти протягом 3 місяців на утримання дитини з інвалідністю, та дитини, що хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні чи онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
Повторне правопорушення протягом року карається 240-360 годинами суспільних робіт. За ухилення від відбування цього адміністративного стягнення особі порушнику загрожує адміністративний арешт строком до десяти діб.
Якщо батьки або особи, які їх замінюють, не забезпечують дітям необхідних умов життя, навчання та виховання, то їм загрожує попередження або накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року, караються штрафом від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, у Законі встановлено стягнення за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини. За таке порушення передбачається накладення штрафу від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За таке ж діяння, вчинене повторно протягом року, на особу може бути накладено штраф від 150 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. А того з батьків, з ким проживає дитина, можуть обмежити у праві виїзду за межі України та керувати транспортним засобом до виконання рішення.
За умисне порушення обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про її тимчасовий виїзд тим із батьків, з яким дитина проживає, встановлено штраф від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним Кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт – карається позбавленням волі на строк до двох років. Під злісним ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт для цілей цієї статті слід розуміти продовження ухилення від відбування суспільно корисних робіт особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі статті 183-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто неприбуття до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою уповноваженого органу з питань пробації без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння.
Поважними причинами є хвороба та інші документально підтверджені обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт.
Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.
Засудженим незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як сімдесят п’ять відсотків загальної суми заробітку, а засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами, - не менш як п’ятдесят відсотків загальної суми заробітку.
Також Закон запроваджує додаткові штрафи за заборгованість по аліментах більше 1 року. Ці штрафи будуть спрямовані безпосередньо дітям і є своєрідною компенсацією за несвоєчасне отримання ними коштів.
Джерело: Українське право
_03_03.png)
